Дружня мандрівка

лист. 02 2011

У рамках проекту «Добре разом», який втілює рух «Віта і Світло» у співпраці з ГО «Львівська освітня фундація» в рамках програми «Допоможи іншому - стань приятелем» за підтримки Карпатського Фонду, в останні дні жовтня відбулася дружня подорож по замках «Золотої Підкови».


Друзі і приятелі - особи неповносправні та волонтери, мали можливість провести разом цілий день. Коли ми сідали в автобус то переживали за кожного мандрівника – чи сподобається йому подорож, чи подружиться він зі своїм приятелем? Чи насправді нам буде добре разом? Чи мандруючи разом ми будемо раді одні одним?


Перше чудо сталося коли незважаючи на непевні погодні прогнози і показники термометра зранку + два, 43 мандрівники таки вирушило у подорож. Взявши зі собою гарячий чай, канапки, а найголовніше – доброго приятеля, мандрівники з завзяттям оглядали замки.
 


Друге чудо, це була присутність з нами цікавого і знаючого все про замки екскурсовода пана Ігоря. Він розповідав нам реальні історії людей, що будували замки та жили в Олеському, Підгорецькому та Золочівському замках. Також, пан Ігор ставив нам не прості питання з історії нашого краю, часом потрібно було щось вирішити шляхом голосування, а часом кмітливістю. От, наприклад, «що росте коренем вгору»? Шукали відповіді силами усіх мандрівників і таки відгадали цю і решта загадок: 9 і 1 на нашу користь.

Найважливіше чудо це була приязна і тепла атмосфера, що супроводжувала мандрівку.Але це не останнє чудо: ми встигли усюди заїхати; ми зустріли дуже доброзичливих працівників замків-музеїв; ми стали на кілька годин фотомоделями і на згадку про поїздку отримали багато чудесних світлин! І вже при наступній зустрічі друзів та приятелів можна буде згадати загадки, пісні, які ми співали під час дороги і переглянути світлини, щоб знову було добре разом!

І незважаючи на початкові переживання, нам таки було добре. Нам було добре разом, бо мали на кого спертися коли піднімалися до входу Олеського замку, що розташований на висоті двадятиповерхового будинку! Було добре разом, бо не страшно було зустріти духи мушкетерів, що бродять довкола Підгорецького замку в надії знятися ще раз у кіно . Добре було разом, коли переживали і поминали колишніх в’язнів Золочівського замку, серед яких були підлітки 12-14 років. Було добре разом, коли добряче змерзнувши, ми ділися гарячим борщем у гостинних отців Василіян золочівського монастиря та переживати помноження канапок, котрі ми усі з’їли з задоволенням.

Було добре разом, коли стомлені тілом, але переповнені позитивними враженнями, з новими друзями повертатися до дому.Нехай чуда не припиняються!

Додати коментар


Захисний код
Оновити